Через місяць-півтора після падіння повстанських районів Алеппо в Сирії, ті, хто вирішив залишитися, або ті, хто повернувся жити в свої зруйновані будинки, страждають від холоду і відсутність всього: водопостачання, електрики, продуктів харчування.

Цей постапокаліптичний пейзаж – район Каласа в східній частині Алеппо.

До початку громадянської війни Алеппо було найбільш густозаселеним містом в країні.

Тепер Каласа один з найзрунованіших районів міста, після грудневих бомбардувань сирійської армії та російської авіації.

Муассассі – вузенька вуличка у Каласі, завдовжки 100 метрів. До війни тут було чимало крамниць, кам‘яних будинків, жили люди з середнім достатком.

Еймад Баташ – одним з жителів. Його батько, відставний сержант, збудував цей дім для родини та дітей у 1980-ті роки. Нині на цій вулиці залишилося 5 сімей:

“Перший снаряд влучив в кладовище на початку війни. Тоді люди були налякані, вони вперше почули вибухи мін. Більшість людей втекли, і ми слідом за ними, через кілька днів. Нас не було протягом двох місяців, після чого ми повернулися, і я залишаюся тут досі. Ми звикли до цього (до війни)”.

Його сестра заховалася разом із дітьми та внуками у західному Алеппо, яке контролював уряд. Нині вона повернулася додому та мешкає в двох тісних кімнатах з дочкою та внуками на першому поверсі:

“Ми використовуємо деревину для опалення, ми отримали допомогу. Ми отримуємо щодня хліб, і ми так живемо. Я сподіваюся, що наші умови стануть кращі, ніж ці, і господь допоможе нам перемогти терористів, і країна повернеться до того, як жила раніше”.

Сім‘я Баташ не є політично активною, але вона схиляється у бік режиму, оскільки багато її членів служать в армії. А от інші брати в родині пов‘язані з повстанцями. Через це стосунки між ними зіпсувалися та стали відображенням протистояння в країні.