5 років тому, слідом за туніською і єгипетською весною, народне повстання прийшло й до Лівії. Протягом декількох місяців повстанці взяли столицю Триполі.

Тоді генерал Муаммар Каддафі спробував знайти від них притулок у рідному Сирті. Проте його лінчували навпроти телекамер, одного з найвідоміших диктаторів світу, що керував країною 42 роки.

Криваві репресії режиму Каддафі проти повстанців призвели до західного втручання.

Завдяки військовій допомозі коаліції на чолі з Францією, Великою Британією і Сполученими Штатами режим упав через 8 місяців після початку повстання, але вся країна також.

Допомога заходу тривала, аж поки роком пізніше в Бенгазі не було вбито посла США та трьох його колег. Це стало шоком для американських союзників. Допомога від них припиняється. За цей злочин беруть відповідальність салафіти.

5 років по тому країна, як і інші в регіоні, опинилися
перед загрозою радикального ісламізму ІДІЛ та нерозривного з ним політичного хаосу. Двоє загальних виборів протягом 5 років не змінили нічого.

Фаєз аль-Саррадж – голова визнаного ООН уряду Лівії, недавно побував з візитом в Парижі. Проте на практиці він не контролює нічого в країні. Його уряд перебуває в Тріполі, на заході країни, в той час як схід, з центром в Тобруці, контролює генерал Халіф Хафтар. Є також території підконтрольні іншим фракціям, ісламістам, туарегам тощо. Декотрі з них – спірні.

Саррадж не отримав схвалення парламенту в Тобруці, як це було передбачено в угодах, укладених в грудні 2015 року. Це посприяло приходу до влади третьої людини – Халіфа аль-Ґаві – колишнього голову уряду, який зайняв офісні та урядові будівлі в Триполі.

Тож хто тепер контролює країну, що саме намагається відновити експорт нафти? Ситуація заплутана. Парламент в Тобруці отримує сильну підтримку генерала Хафтара, людини з колишнього режиму Каддафі. Він посилює тиск не лише на Триполі, а й веде наступ на ІДІЛ, як у військовому так і в дипломатичному плані.

Наслідок усієї цієї боротьби за владу в Лівії – драматична економічна та гуманітарна ситуація серед цивільного населення.