Як тільки 12 вересня сонце над Сирією спуститься за лінію обрію, в країні має настати перемир‘я. Нову угоду про режим припинення вогню уклали США та Росія – головні спонсори опозиційних сил та режиму відповідно. Домовленість дає початок безпрецедентній коаліції двох світів у боротьбі проти джихадистів. Втім, на угоду також чекає й серйозне випробування.
2012
П‘ятирічні перемовини одні за іншими зазнавали поразки. На початку 2012 року спецпосланець ООН та Ліги арабських держав Кофі Аннан заявив про припинення вогню в Сирії під наглядом ООН та про початок політичного діалогу. “План Аннана”, або “план з шести пунктів”, порушили вже за декілька годин обстрілом міст та міжнародних спостерігачів.
2013
За рік протистояння між урядом та опозицією посилилося після хімічної атаки міста Гута в околицях столиці Дамаска. У смерті близько півтори тисячі людей, більшість з яких діти, сторони конфлікту звинуватили один одного. Вашингтон тоді заявив, що Асад перейшов межу та заговорив про необхідність військової операції в Сирії.
За крок до початку повітряного обстрілу осередків Асада, Лавров та Керрі погодили процедуру знищення сирійської хімічної зброї. Пізніше до Конвенції про заборону хімзброї приєднався і Дамаск.
2014
У січні 2014 року США та Росія ініціювали перемовини в швейцарському місті Монтре за участі сирійського уряду, опозиції, 39 країн, ООН, ЄС та Ліги арабських держав. Втім перемовини визнали провальними.
Наступник Кофі Аннана на посаді Лахдар Брахімі тоді вибачився перед сирійським народом:
“Мені дуже шкода та я вибачаюся перед народом Сирії за те, що їхні надії на прогрес у перемовинах не справдилися.”
Невдалі перемовини далися Брахімі тяжко і він пішов у відставку у травні 2014. На посаді його замінив Стаффан Де Містура.
2015
Вперше ухвалити резолюцію по Сирії Радбез ООН зміг в грудні 2015 року. Тоді дипломати проголосували за дорожню карту врегулювання конфлікту, яка передбачала створення перехідного уряду за 6 місяців та вибори через 18.
2016
Черговий режим припинення вогню США та Росія погодили 27 лютого цього року. Цього разу наголосили, що угода не стосується джихадистських угруповань, зокрема ІДІЛ та “Фронту ан-Нусра”. Але й це перемир‘я не проіснувало довго.
Дипломатичне дежавю спіткало і наступні перемовини під головуванням Де Містури в квітні в Женеві: на п‘ятий день опозиція вийшла з перемовин, звинувативши режим Башара Асада в порушенні домовленостей та обстрілі мирних жителів в Алеппо.
Досі п‘ять років перемовин щодо припинення війни в Сирії закінчувалися безрезультатно.