У середні віки Хіва була останнім містом, де зупинялися каравани, що прямували через пустелю до Ірану. Перед пустелею подорожні запасалися хлібом. Відтак випікання коржів у місті набуло особливого значення. Ця традиція зберегла згадку про давню релігію тутешніх мешканців — зороастризм, що був поширений у регіоні у середні віки.

У Хіві глиняні печі для випікання коржів встановлюють просто неба.
Наочний зв‘язок між випіканням хліба та стародавньою релігією існує понині.
Коржі у Хіві традиційно оздоблюють зороастрійськими символами.

“Візерунки на коржах означають сонце, якому поклонялися у часи зороастризму. Сонце символізує мир, добро і щастя. Аналогічні візерунки і понині прикрашають в Узбекситані стіни релігійних установ”, — розповідає історик камільджан Худайберганов.

У Хіві навіть фасади мечетей та медресе, мусульманських навчальних закладів, декоровані зороастрійською символікою. Топрак-Кала, убо в перекладі “запилена фортеця”, столиця Хорезму у 2-3 столітті. Подібних фортець навколо Хіви — кілька десятків.