Для пасажирів з обмеженими фізичними можливостями посадка і висадка з літака останнім часом стала зручнішою, ніж раніше, але користування туалетом на борту літака і надалі залишається проблемою. Втім, вже є літаки, де туалети пристосовано до потреб людей на інвалідних візках.

Йдеться про цілком новий підхід до дизайну салону. Так, у літаку групи Airbus A320 дві туалетні кімнати, розташовані у задній частині літака, при бажанні можна розширити, аби туди зміг вкотитись інвалідний візок.

“Я покажу вам, як це працює. Ось тут у нас – два туалети, розташовані поруч. Ось – один, а ось – другий. Вони відділені один від одного перегородкою, яка складається і розкладається. Коли вона розсувається, ми отримуємо додаткову площу, яка забезпечує людям з обмеженими можливостями достаній простір і водночас інтимність”, – розповідає Марк Мюллер, директор з питань маркетингу авіакомпанії Airbus.

Перевага полягає в тому, що туалети в цьому типі літаків розширюються не за рахунок місць у салоні. Оскільки йдеться про використання задньої частини літака, це дає можливість встановити шість додаткових місць для людей з обмеженими можливостями, разом з усіма вигодами. У такий спосіб вже обладнано десять літаків, що обслуговують три авіалінії. У найближчі місяці планується обладнати таким чином 500 літаків на 12 авіалініях.
————————————————————————————————————-

А тепер ще одна історія, що стосується літаків Airbus, але, так би мовити, з цілком іншої опери. Аматор авіамоделювання зі Словенії за допомогою елементів літака Airbus A320 сконструював у себе вдома дуже реалістичну подобу справжнього літака.

53-річний інженер електроніки Ігор Перне придбав елементи списаного 2011 року літака, а тоді, протягом двох з половиною років, працював над тим, щоб перетворити їх на реалістичний симулятор літального апарата.

“Понад 10 років тому я сконструював мій перший дерев‘яний симулятор, що імітував Airbus A320. Згодом я придбав елементи справжнього літака в Люблянському аеропорту. Я відрізав передню частину списаного літака, приніс її додому і тут склав усе заново. На здійснення цього проекту пішло два з половиною роки”, – каже винахідник.

Знадобилося два роки роботи і 10 кілометрів дроту, щоб з‘єднати 300 деталей і 250 світлових індикаторів. Над запуском “літака” працюють шість комп‘ютерів, а проектор відображає 250-градусне зображення передньої частини салону.

“Імітація – цілком реалістична. Її неможливо відрізнити від справжнього польоту. Коли я перебуваю тут, мені потрібно зробити нелюдське зусилля, щоб змусити себе вийти звідси. Я навіть забуваю сходити до туалету”, – звіряється далі Ігор Перне.

На конструювання літака своєї мрії винахідник потратив десь тисячу доларів. А оскільки розташовується він у повітці, відпадає потреба прищіпатися пасками безпеки.