В Індії відзначають 30-ту річницю однієї з найстрашніших техногенних катастроф людства, які прирівнюють до аварій на Чорнобильській АЕС та у Фукусімі.

У ніч на 3 грудня на хімічному заводі у місті Бхопал стався вибух, внаслідок якого в атмосферу потрапили понад 40 тонн отруйних хімікатів. Згідно з офіційними даними, загинуло більше 5 тисяч людей, однак активісти говорять про щонайменше 25 тисяч померлих під час аварії та у наступні роки – від тяжких хвороб.

“Я відчуваю важкість, і постійно ніби пелена на очах. Я навіть не бачу, чи світло чи темно. Ходити дуже складно”, – розповідає одна із жертв вибуху.

В околицях заводу досі живуть люди, попри те, що територія все ще забруднена отруйними речовинами. Крім того, там залишаються понад 20 сховищ хімікатів, які так і не вивезли після аварії.

“Згідно з даними уряду та неурядових організацій, на відстані 3-3,5 км від заводу і на глибині 20 метрів досі залишаються хімікати, що викликають всі ці недуги, зокрема, рак та дефекти під час народження. За всі ці роки нічого не було зроблено”, – каже активіст Сатінах Сарангі.

До великої кількості загиблих безпосередньо у день аварії призвело те, що завод був розташований у густо заселених нетрях. Також керівництво об‘єкту не одразу назвало вміст хімікатів, що ускладнювало надання необхідної медичної допомоги. У 2010 році 7 очільників підприємства засудили до 2 років позбавлення волі, визнавши винними у недбальстві.